Іранська побутовщина.
Для режисера кінострічки "Розлучення Надера та Сімін" Асгара Фархаді це вже не перша драма. Тут він виступає також і головним сценаристом. Зазвичай, це позначається на роботі, так як взаєморозуміння цих двох постатей грають не останню роль.
Сюжет фільму побутовий. Головні герої розлучуються з-за різних поглядів на їхню долю та майбутне місце мешканя.
Сприймати кіно, доволі, легко, не дивлячись на розділяючий менталітет.Виділяється дві сюжетні лінії: перша - згаданої родини, друга - бідної пари в очікуванні ще однієї дитини. Стрічкапро те, як одне рішення може змінити все, наочно та кардинально. Через бажання жити краще, всього-навсього. Сім'я вже не здається надійним оплотом та острівом у величезному океані чужих людей. Прийшов момент, коли все стає схожим, скоріше, на картковий будиночок, доля котрого залежить від основи, і лише маленький подих з однієї із сторін - і він зруйнується.
Про досвідчену акторську роботу мова, звісно, не йде. Фільм і так настільки тривалий та розмірений, без музичного супровіду та з такою операторською роботою, що здається частково документальним. Можливо, такрежисер хотів підкреслити реальність висвітлених проблем. "Розлучення Надера та Сіміт" не додає якихось вражень, та і у пам'яті, скоріш за все, надовго не залишиться.
Сюжет фільму побутовий. Головні герої розлучуються з-за різних поглядів на їхню долю та майбутне місце мешканя.
Сприймати кіно, доволі, легко, не дивлячись на розділяючий менталітет.Виділяється дві сюжетні лінії: перша - згаданої родини, друга - бідної пари в очікуванні ще однієї дитини. Стрічкапро те, як одне рішення може змінити все, наочно та кардинально. Через бажання жити краще, всього-навсього. Сім'я вже не здається надійним оплотом та острівом у величезному океані чужих людей. Прийшов момент, коли все стає схожим, скоріше, на картковий будиночок, доля котрого залежить від основи, і лише маленький подих з однієї із сторін - і він зруйнується.
Про досвідчену акторську роботу мова, звісно, не йде. Фільм і так настільки тривалий та розмірений, без музичного супровіду та з такою операторською роботою, що здається частково документальним. Можливо, такрежисер хотів підкреслити реальність висвітлених проблем. "Розлучення Надера та Сіміт" не додає якихось вражень, та і у пам'яті, скоріш за все, надовго не залишиться.