Демон мітячий у ангели.

Південноафриканська стрічка "Цоці" вийшов трохи притягнутим, що не завадило йому отримати, свого часу, Оскара у номінації "кращий фільм іноземною мовою". Любить тамтешнє журі усілякі "душевні" історії, тут ніде не подітися - традиція. У стрічці розкривається чуттєва історія людини, яка щільно трималася на шляху до повного падіння, але змінилась.У безжалісному злочинцеві щось перемкнуло, що дало поштох до процесу поступового перетворення відморозка Цоці у добру людину Режисерське місце за Гевіном Худом, котрий сам народився та виріс у Йоганнесбурзі, тому про хід тамтешніх справ повинен мати уяву.
Відомих акторів у кадрі немає, але грають вони переконливо, особливо виділяється той, що втілив перетворення головного героя. Інші персонажі також, досить, колоритні - запамятався коп-недомірок, Бостон та Міріам, котра допомагає Цоці з турботою. Герої розмовляють місцевими мовами і лише зрідка можна почути англійську, музичний супровід з африканських виконавців. Візуально оператор вибрав правильні плани нетрів та міських кварталів.
У когось може викликати невдоволення відкритий фінал, бракує якоїсь післямови або логічної завершеності.
В цілому, "Цоці" - посередній драматичний фільм з душевною, але мало реальною історією.