Сокира за найвдалішого персонажа.
Такі фільми, як "Менді" виходять, на щастя, нечасто, завдяки цьому можна згадати про присутність якоїсь оригінальності та особливого авторського бачення. Але чи для всіх картина виглядатиме особливо.? Звісно ж, ні.
Події розгортаються у 1983 році в американській провінції, навколо дроворуба Реда Міллера та його дружини Менді. Сімейне життя руйнується в один момент волею випадкової зустрічі, що дає поштовх подальшим трагічним подіям, котрі, у свою чергу, спонукають Реда вийти на шлях помсти
На перший погляд, шаблон сюжету є типовим для стрічок про "вендетту", тому авторам треба було внести до нього щось особливе та незвичне. Оповідь можна поділити на дві частини, власне, режисер сам їх виокремив за допомогою назви. Перша - знайомство з головними героями та негідниками, щедро здобрене психоделічною гарячкою. Друга - власне, помста Реда у цілком трешовій манері. Видно, що режисер Панос Косматос, для котрого "Менді" стала другою повнометражною роботою, не поспішав з постановою кожної сцени: вони такі до нудоти тягучі, що прискорення швидкості відтворення ніяк не впливатиме на сприйняття, головне впевнитись у тому, що воно потрібне. Періодично з'являються анімаційні вставки під стать основного напівхаосу. Музичним супроводом можна катувати чутливі душі. Антагоністи представлені різношерстною масою - від обдовбаних сектантів до, схожих на байкерів виродків, котрі нагадують демонів.Зрозуміло, що даний фільм не є веселим - це авторський драматичний трилер, хронометраж котрого не кожен підкорить, не дивлячись на присутність кривавих сцен, з сокирою власного виробництва включно.
Головну роль зіграв Ніколас Кейдж, можливо це його найкраща гра останніх часів, на жаль, традиційно не у найкращому проекті. Андреа Райсборо передала образ Менді, художниці трохи "не зі світу сього". Поганець-релігійний фанатик дістався актору Лайнасу Роучу. У епізодах з'явилися Білл Дьюк та Річард Брейк.
В цілому, фільм "Менді" вийшов далеко не кращою авторською кінострічкою. Може сподобатися апатичним пацієнтам спеціалізованих закладів, шанувальникам трешу та тим, хто вважає себе налаштованим на особливу інтелектуально-чуттєву хвилю та бачить недоступне звичайним смертним. Більшість глядачів неспішний розвиток подій стрімко хилитиме у сон. Головне витримати першу годину, далі жвавості додасться.
Події розгортаються у 1983 році в американській провінції, навколо дроворуба Реда Міллера та його дружини Менді. Сімейне життя руйнується в один момент волею випадкової зустрічі, що дає поштовх подальшим трагічним подіям, котрі, у свою чергу, спонукають Реда вийти на шлях помсти
На перший погляд, шаблон сюжету є типовим для стрічок про "вендетту", тому авторам треба було внести до нього щось особливе та незвичне. Оповідь можна поділити на дві частини, власне, режисер сам їх виокремив за допомогою назви. Перша - знайомство з головними героями та негідниками, щедро здобрене психоделічною гарячкою. Друга - власне, помста Реда у цілком трешовій манері. Видно, що режисер Панос Косматос, для котрого "Менді" стала другою повнометражною роботою, не поспішав з постановою кожної сцени: вони такі до нудоти тягучі, що прискорення швидкості відтворення ніяк не впливатиме на сприйняття, головне впевнитись у тому, що воно потрібне. Періодично з'являються анімаційні вставки під стать основного напівхаосу. Музичним супроводом можна катувати чутливі душі. Антагоністи представлені різношерстною масою - від обдовбаних сектантів до, схожих на байкерів виродків, котрі нагадують демонів.Зрозуміло, що даний фільм не є веселим - це авторський драматичний трилер, хронометраж котрого не кожен підкорить, не дивлячись на присутність кривавих сцен, з сокирою власного виробництва включно.
Головну роль зіграв Ніколас Кейдж, можливо це його найкраща гра останніх часів, на жаль, традиційно не у найкращому проекті. Андреа Райсборо передала образ Менді, художниці трохи "не зі світу сього". Поганець-релігійний фанатик дістався актору Лайнасу Роучу. У епізодах з'явилися Білл Дьюк та Річард Брейк.
В цілому, фільм "Менді" вийшов далеко не кращою авторською кінострічкою. Може сподобатися апатичним пацієнтам спеціалізованих закладів, шанувальникам трешу та тим, хто вважає себе налаштованим на особливу інтелектуально-чуттєву хвилю та бачить недоступне звичайним смертним. Більшість глядачів неспішний розвиток подій стрімко хилитиме у сон. Головне витримати першу годину, далі жвавості додасться.