Насліддя Крамера береться до справ.
Мабуть, левова частка глядачів, у тій чи іншій мірі, знайома з перебігом подій у культовій франшизі. Детальніше про сьомий епізод, а саме "Пила 3D". Якщо відверто, то деякі моменти кривавої гри у фільмі виглядають занадто бутафорськими або не зовсім реалістичними. Це вказує на економію на відповідних технічних фахівцях та експертах, у тому рахунку кримінальних, котрі добре розуміються на людській фізіології. Механізми машин пропрацьовані дещо краще, що, певним чином, реабілітує серію.
Далі - нівелювався первинний сенс, закладений спочатку. Стартові частини "Пили" не були банальним фільмом жахів, розповідь балансувала на межі хоррору, трилера та психологічної драми. Схиблений маніяк та практичний філософ в одній особі творив свою справедливість. Його злочини не були безпричинними. Основною метою було показати, що за всі погані вчинки колись треба буде заплатити. З кожним продовженням сенсу стає все менше, натомість випробування виглядають все більше "притягнутими". Філософія Крамера, котрий дарував життя людині, якщо та заплатила за свій гріх, поступово перетворюється на звичайну м'ясорубку. От і у "Пилі-7" правила вже, дещо, змінюються, затьмарюєтьсяморальна складова, що раніше спонукала до роздумів. Вже притчею стала сцена страти скінхедів на чолі з покійним лідером групи "Linkin Park", котра, до речі, є найсильнішою у стрічці. Тепер же ця ідеологічна лінія крутиться навколо попередніх частин.
Характерною особливістю франшизи є те, що на відміну від інших фільмів жахів, глядача не лякають традиційними прямими прийомами, у ній роблять ставку на внутрішній зміст сцени. Це більше страх від самої ситуації, що створив винахідливо-жорстокий маніяк та усвідомлення того, що він це робить з міркувань справедливості. У "Пилі-7" це відчувається вже набагато менше.
Загалом, фільм є своєрідним подарунком фанатам, кіно "для своїх", тих, хто дивився попередні частини, пам'ятає всіх героїв, захоплюється винахідливістю Крамера та його помічників. Численні флешбеки, ще раз підтверджують думку про таке, водночас, багато чого є незрозумілим для пересічного глядача - натяки та відступи до попередніх серій, навіть за умови ознайомлення з ними, суттєво ускладнюють сюжет.
Далі - нівелювався первинний сенс, закладений спочатку. Стартові частини "Пили" не були банальним фільмом жахів, розповідь балансувала на межі хоррору, трилера та психологічної драми. Схиблений маніяк та практичний філософ в одній особі творив свою справедливість. Його злочини не були безпричинними. Основною метою було показати, що за всі погані вчинки колись треба буде заплатити. З кожним продовженням сенсу стає все менше, натомість випробування виглядають все більше "притягнутими". Філософія Крамера, котрий дарував життя людині, якщо та заплатила за свій гріх, поступово перетворюється на звичайну м'ясорубку. От і у "Пилі-7" правила вже, дещо, змінюються, затьмарюєтьсяморальна складова, що раніше спонукала до роздумів. Вже притчею стала сцена страти скінхедів на чолі з покійним лідером групи "Linkin Park", котра, до речі, є найсильнішою у стрічці. Тепер же ця ідеологічна лінія крутиться навколо попередніх частин.
Характерною особливістю франшизи є те, що на відміну від інших фільмів жахів, глядача не лякають традиційними прямими прийомами, у ній роблять ставку на внутрішній зміст сцени. Це більше страх від самої ситуації, що створив винахідливо-жорстокий маніяк та усвідомлення того, що він це робить з міркувань справедливості. У "Пилі-7" це відчувається вже набагато менше.
Загалом, фільм є своєрідним подарунком фанатам, кіно "для своїх", тих, хто дивився попередні частини, пам'ятає всіх героїв, захоплюється винахідливістю Крамера та його помічників. Численні флешбеки, ще раз підтверджують думку про таке, водночас, багато чого є незрозумілим для пересічного глядача - натяки та відступи до попередніх серій, навіть за умови ознайомлення з ними, суттєво ускладнюють сюжет.