Страх у вигляді героїчного героїзму.
Кіностудія "Disney", продовжуючи розширювати кордони своїх звичних жанрів, вирішила перенести на екран історію, що трапилася у 1952 році на морі, біля невеликого американського містечка, де під час потужного шторму розколовся на дві частини нафтовий танкер "Пендлтон". Четверо рятувальників відправляються за уцілілими на невеликому катері у самий вир бурі, маючи небагато шансів на повернення
Режисером "Проти шторму" став Крейг Гіллеспі, котрий мабуть ще перебував у пошуках свого жанру, тому складно було очікувати від стрічки чогось конкретного, що виявилося на краще.
Головний герой історії Берні працює у береговій охороні і завжди витримує правил, за що його вважають безвольную та несамостійною людиною. Та, під час згаданого шторму, у нього з'являється шанс довести, чого він насправді вартий. Втілює персонажа Кріс Пайн, котрого сценаристи поставили поза звичний образ бравого хлопця. Тому, мабуть, головний герой у нього вийшов, часом, незграбним та затислим. Схожий шлях випробувань та доведень проходить, у той же час, і персонаж Кейсі Аффлека - Рей Сайберт. Ще одним важливим акцентом стрічки є відносини головного героя зі своєю дівчиною, що вносить у сюжет значну частку мелодрами. Цю, досить істеричну молоду леді, яка не повністю усвідомлює обставини, взяла на себе Холлідей Грейнджер. Зовні вона дійсно схожа на дівчину з 50-х, і стиль тих років їй підходить. У фільмі також з'явилися Бен Фостер, Ерік Бана та Грем Мактавіш. І, якщо останній цілком влився у компанію, то перші два, відчувається, що ніби знаходяться не на своїх місцях. Офіцер Бани показаний досить неприємним типом, але насправді це був досвідчений чоловік, чія впевненість допомогла врятувати 32 моряка.
Навіть не знаючи історію "Пендлтона", нескладно вгадати, чим все закінчується. У Гіллеспі, якимось дивним чином, вийшло зробити кінокартину про реальні події дещо нереальною, занадто героїчною. Даремно він погнався за масштабною катастрофою та спецефектами, упускаючи при цьому історії справжніх людей, зі страхами та відчаєм. Персонажам складно співпереживати, і під час перегляду, неодноразово, дивує їх неймовірна здатність до виживання.
Режисером "Проти шторму" став Крейг Гіллеспі, котрий мабуть ще перебував у пошуках свого жанру, тому складно було очікувати від стрічки чогось конкретного, що виявилося на краще.
Головний герой історії Берні працює у береговій охороні і завжди витримує правил, за що його вважають безвольную та несамостійною людиною. Та, під час згаданого шторму, у нього з'являється шанс довести, чого він насправді вартий. Втілює персонажа Кріс Пайн, котрого сценаристи поставили поза звичний образ бравого хлопця. Тому, мабуть, головний герой у нього вийшов, часом, незграбним та затислим. Схожий шлях випробувань та доведень проходить, у той же час, і персонаж Кейсі Аффлека - Рей Сайберт. Ще одним важливим акцентом стрічки є відносини головного героя зі своєю дівчиною, що вносить у сюжет значну частку мелодрами. Цю, досить істеричну молоду леді, яка не повністю усвідомлює обставини, взяла на себе Холлідей Грейнджер. Зовні вона дійсно схожа на дівчину з 50-х, і стиль тих років їй підходить. У фільмі також з'явилися Бен Фостер, Ерік Бана та Грем Мактавіш. І, якщо останній цілком влився у компанію, то перші два, відчувається, що ніби знаходяться не на своїх місцях. Офіцер Бани показаний досить неприємним типом, але насправді це був досвідчений чоловік, чія впевненість допомогла врятувати 32 моряка.
Навіть не знаючи історію "Пендлтона", нескладно вгадати, чим все закінчується. У Гіллеспі, якимось дивним чином, вийшло зробити кінокартину про реальні події дещо нереальною, занадто героїчною. Даремно він погнався за масштабною катастрофою та спецефектами, упускаючи при цьому історії справжніх людей, зі страхами та відчаєм. Персонажам складно співпереживати, і під час перегляду, неодноразово, дивує їх неймовірна здатність до виживання.