Засоби та якість, що пройшли поза визнанням.
На час виходу фільму "Пригоди Тінтіна: таємниця Єдинорога", причетність Спілберга, а також згадування про "motion capture" та 3D, вже повинні були бути запорукою успіху, але...
Робота є екранізацією комікса бельгійця Ерже"Таємниця "Єдинорога" 40-х років. Зйомки у згаданому стилі, на думку декого, сумнівно пасують до ретро-творів. З їхнього ж переконання, Тінтін дуже схожий на розтягнуте у часі інтро до компютерної гри без її самої, як наслідок - невиправдано великий бюджет без прийнятної доцільності. Так екшену у подіях вистачає, а от висвітлення персонажів бажає кращого, про шарм деяких з них і згадувати не варто. Тож не дивно, що впливові кінокритики, а також дослідники творчості Ерже винесли мульт-бастер вперед ногами, що, мабуть, і позначилося на його прокатному перебігу. Звичайно, технічний професіоналізм помітний: рухи камери вивірені і точні та якість картинки вражаюча. Ставка виключно на візуальні ефекти багатьох мала би влаштувати.
Головний герой - рудоволосий, юний журналіст, котрий тяжіє до розслідувань та собак. Його пригоди чимось нагадують кіно-франшизу про Індіану Джонса.Гумор стрічки не виділяється якимись особливостями та, переважно, позбавлений інтелекту, бо головними іскрометами є п'яниця-капітан та пара інспекторів-ідіотів.
Отже, пригоди у картині виливаються, переважно, у нагромадження пафосної поведінки та дуже дорогих спецефектів. Не всім глядачам вдається догодити лише якостісним зображенням. Зрештою, основні герої таки добираються до омріяних напрямків, витрачаючи на це 100 хвилин хронометражу, та прозоро натякають на сиквел, котрий, за підсумками прокату, навряд чи буде здійсненним.
Робота є екранізацією комікса бельгійця Ерже"Таємниця "Єдинорога" 40-х років. Зйомки у згаданому стилі, на думку декого, сумнівно пасують до ретро-творів. З їхнього ж переконання, Тінтін дуже схожий на розтягнуте у часі інтро до компютерної гри без її самої, як наслідок - невиправдано великий бюджет без прийнятної доцільності. Так екшену у подіях вистачає, а от висвітлення персонажів бажає кращого, про шарм деяких з них і згадувати не варто. Тож не дивно, що впливові кінокритики, а також дослідники творчості Ерже винесли мульт-бастер вперед ногами, що, мабуть, і позначилося на його прокатному перебігу. Звичайно, технічний професіоналізм помітний: рухи камери вивірені і точні та якість картинки вражаюча. Ставка виключно на візуальні ефекти багатьох мала би влаштувати.
Головний герой - рудоволосий, юний журналіст, котрий тяжіє до розслідувань та собак. Його пригоди чимось нагадують кіно-франшизу про Індіану Джонса.Гумор стрічки не виділяється якимись особливостями та, переважно, позбавлений інтелекту, бо головними іскрометами є п'яниця-капітан та пара інспекторів-ідіотів.
Отже, пригоди у картині виливаються, переважно, у нагромадження пафосної поведінки та дуже дорогих спецефектів. Не всім глядачам вдається догодити лише якостісним зображенням. Зрештою, основні герої таки добираються до омріяних напрямків, витрачаючи на це 100 хвилин хронометражу, та прозоро натякають на сиквел, котрий, за підсумками прокату, навряд чи буде здійсненним.