Викрадення(Abduction), що стало погонею.
Карта Тейлора Лотнера була розіграна у "Сутінках" та, дехто зважив її настільки виграшною, що вирішив спробувати більш грунтовно залучити його до підліткового бойовика, котрий прокатчики назвали "Погоня". На посилення запросили не аби яких зірок, а саме Сігурні Вівер та Альфреда Моліну, а партнеркою стала дочка Філа Коллінза - Лілі. Ну, кістяк режисер Джон Сінглтон зібрав, з першого погляду, досить непоганий, але...
Основним недоліком, що значно затьмарює перелічені переваги, картини є, насамперед, багаокористований та ще і, у даному випадку, відверто слабкий сюжет. Внаслідок цього, значно, знижується зацікавленість глядача до подій на екрані. Кіно не викликає жодних вражень та передбачуване, а отже і не запам'ятовується. Однак, до інших традиційних кінематографічних атрибутів, як то гри акторів та загальної динаміки, великих скарг не намальовується.
Головне, що глядач має винести з фільму "Abduction" - це те, що життя таємного агента тяжке та обмежене і діти для таких людей - це не тільки головний біль, але і часто недозволена розкіш, бо потерпати вони будуть не менше.