Акторський пік Карано.
Тема жінки-бійця отримала черговий поштовх у фільмі Стівена Содерберга "Нокаут". Зрештою, саме у ньому, професійна найманка з почуттям та розстановою, демонструє свої навички на протилежній статі, що теж не з г-на зліплена та має досвід жорстоких вбивць. До того ж, виконавиця головної ролі Джина Карано аж ніяк не "карамельна" голлівудська актриса, за котру працюють дублери та компютер. Ні, дама була справжнім бійцем ММА, так що ноги та руки на екрані вона використовує з повним знанням справи. У партнери по стрічці Карано отримала таких визнаних акторів, як Майкл Дуглас, Антоніо Бандерас, Юен Макгрегор, Ченнінг Татум, Матьє Кассовіц та Майкл Фассбендер.
Враховуючи роботи Содерберга, глядач мав право розраховувати на щось фундаментальне або, хоча би, запамятовуюче.На жаль, враження, наче було взято за мету зробити такий собі стильний екшен з 90-х про супер-жінку, при цьому повністю втративши оригінальність. Так, поєдинки цілком вражаючі та технічні, але лише з середини стрічки, на якомусь етапі, відчувається ритм та нитка сюжету, на короткий час вимальовується контакт з ідеєю режисера. Про раціональність використання зіркового складу теж постає питання, віддача для глядача малувата.
Сам по собі, сюжет досить типовий, як для шпигунського бойовика - завдання, зрада, переслідування, помста таке інше, вже неодноразово бачене. Правда, автори вирішили трохи помудрувати з камерою та флешбеками, при цьому періодично втрачаючи ясність.
Отже, "Нокаут" бере, в основному, контактною постановою та відомими акторами, чого, мабуть, достатньо для жанру, котрий представляє картина. Судячи з кінцевого результату, Содерберг теж так вважав.
Враховуючи роботи Содерберга, глядач мав право розраховувати на щось фундаментальне або, хоча би, запамятовуюче.На жаль, враження, наче було взято за мету зробити такий собі стильний екшен з 90-х про супер-жінку, при цьому повністю втративши оригінальність. Так, поєдинки цілком вражаючі та технічні, але лише з середини стрічки, на якомусь етапі, відчувається ритм та нитка сюжету, на короткий час вимальовується контакт з ідеєю режисера. Про раціональність використання зіркового складу теж постає питання, віддача для глядача малувата.
Сам по собі, сюжет досить типовий, як для шпигунського бойовика - завдання, зрада, переслідування, помста таке інше, вже неодноразово бачене. Правда, автори вирішили трохи помудрувати з камерою та флешбеками, при цьому періодично втрачаючи ясність.
Отже, "Нокаут" бере, в основному, контактною постановою та відомими акторами, чого, мабуть, достатньо для жанру, котрий представляє картина. Судячи з кінцевого результату, Содерберг теж так вважав.