.... от із чого все починалося.
Опісля 22-х років з часу появи першого, тобто по хронології четвертого, епізоду культова космічна опера пройшла випробування глядачем кількох поколінь та наприкінці століття, зусиллями видатного кінотворця Джорджа Лукаса, здобула свій початок.
Отож, "Прихована загроза" традиційно має всі необхідні компоненти космічної саги - неймовірні локації, що межують з помпезною величністю, масштабний всесвіт, чудові актори в обличчях Ліама Нісона, Наталі Портман, Юена Мак-Грегора та інших. Присутня і невелика сюжетна прикрість, що зіграла зі стрічко не дуже приємний жарт - стає очевидним, що у першій трилогії зоряного протистояння Лукас, певною мірою, був підпорядкований необхідності зациклення та завершення різних ліній, котрі були розпочаті, або скоріше закінчені, у другій трилогії, створеній ще у 70-80-х роках минулого століття. І, до речі, доцільність такого завершення викликала питання не тільки під час виходу "Прихованої загрози", а і наступних - "Атаки Клонів" та "Помсти Ситхів". Адже, певна відкритість другої хронологічної трилогії давала їй своєрідну міфологічність, що підштовхнула глядача до домислювання варіантів пояснень побаченого на екрані. І здається, не в останню чергу, неймовірною популярністю сага завдячувала цьому.
Попри вищезазначене, "Прихована загроза" залишається високоякісним розважальним проектом, не кажучи вже про ту радість для шанувальників культового кіно, котра ознаменувала вихід чергового епізоду.
Отож, "Прихована загроза" традиційно має всі необхідні компоненти космічної саги - неймовірні локації, що межують з помпезною величністю, масштабний всесвіт, чудові актори в обличчях Ліама Нісона, Наталі Портман, Юена Мак-Грегора та інших. Присутня і невелика сюжетна прикрість, що зіграла зі стрічко не дуже приємний жарт - стає очевидним, що у першій трилогії зоряного протистояння Лукас, певною мірою, був підпорядкований необхідності зациклення та завершення різних ліній, котрі були розпочаті, або скоріше закінчені, у другій трилогії, створеній ще у 70-80-х роках минулого століття. І, до речі, доцільність такого завершення викликала питання не тільки під час виходу "Прихованої загрози", а і наступних - "Атаки Клонів" та "Помсти Ситхів". Адже, певна відкритість другої хронологічної трилогії давала їй своєрідну міфологічність, що підштовхнула глядача до домислювання варіантів пояснень побаченого на екрані. І здається, не в останню чергу, неймовірною популярністю сага завдячувала цьому.
Попри вищезазначене, "Прихована загроза" залишається високоякісним розважальним проектом, не кажучи вже про ту радість для шанувальників культового кіно, котра ознаменувала вихід чергового епізоду.