ХХ століття у ХХІ.
Можна сказати, що "Артист", досить, унікальне явище для сучасності - це не просто фільм, а своєрідний символ епохи мовчазного кіно, котрому загадково вдалося народитися у ХХІ столітті.
Головного героя - Джорджа Валентайна по праву називають справжньою зіркою - шанувальники вишикуються за автографами, а зали вибухають довгими оплесками після перегляду фільмів за його участю. Пеппі Міллер - молода дівчина, котра мріє стати актрисою, і за збігом обставин, така можливість відкривається для неї. Проходить час, популярність Валентина поступово зменшується, німий фільм замінюється звуком, і продюсери більше не запрошують актора, розуміючи, що він асоціюється з минулою епохою. Натомість, Пеппі, зі своєю легковажною чарівністю, стає свіжим обличчям кінематографу...
"Артист"отримав три "Золоті глобуси", численні нагороди критиків, Гільдії акторів та продюсерів, Британської академії та декілька "Оскарів". І, мабуть, фільм заслуговує кожну з них, що теж є доволі унікальним явищем.
У стрічці все гарно та стильно, від сценарію до гри, насамперед Жана Дюжардена та Береніс Бежо, котрі, як згадувалося вище, виконали основні ролі. По великому рахунку, притаманна тій кіно-епосі, міміка у кожного актора на найвищому рівні, і глядачеві просто не потрібні слова, щоб зрозуміти, що відбувається на екрані. А ще варто віддатиналежне терєру, який зіграв четвероногого друга Валентайна.
Картина дуже виразно передає епоху - костюми, типажі, музика, якийсь особливий шарм тих часів."Артист" зумів воскресити все вищезгадане, але не з попелу, а з пилу забуття.
Звісно, чорно-біле кіно може відштовхнути багатьох, але далеко не всі кольорові фільми мають таку чудову атмосферу. Тут і драма, і мелодрама, і комедія, що викликає щиру посмішку. Стрічказалишає теплі почуття від зворушливих епізодів та добру ностальгію, тож глядачі, що зважаться на перегляд не будуть розчаровані.
Головного героя - Джорджа Валентайна по праву називають справжньою зіркою - шанувальники вишикуються за автографами, а зали вибухають довгими оплесками після перегляду фільмів за його участю. Пеппі Міллер - молода дівчина, котра мріє стати актрисою, і за збігом обставин, така можливість відкривається для неї. Проходить час, популярність Валентина поступово зменшується, німий фільм замінюється звуком, і продюсери більше не запрошують актора, розуміючи, що він асоціюється з минулою епохою. Натомість, Пеппі, зі своєю легковажною чарівністю, стає свіжим обличчям кінематографу...
"Артист"отримав три "Золоті глобуси", численні нагороди критиків, Гільдії акторів та продюсерів, Британської академії та декілька "Оскарів". І, мабуть, фільм заслуговує кожну з них, що теж є доволі унікальним явищем.
У стрічці все гарно та стильно, від сценарію до гри, насамперед Жана Дюжардена та Береніс Бежо, котрі, як згадувалося вище, виконали основні ролі. По великому рахунку, притаманна тій кіно-епосі, міміка у кожного актора на найвищому рівні, і глядачеві просто не потрібні слова, щоб зрозуміти, що відбувається на екрані. А ще варто віддатиналежне терєру, який зіграв четвероногого друга Валентайна.
Картина дуже виразно передає епоху - костюми, типажі, музика, якийсь особливий шарм тих часів."Артист" зумів воскресити все вищезгадане, але не з попелу, а з пилу забуття.
Звісно, чорно-біле кіно може відштовхнути багатьох, але далеко не всі кольорові фільми мають таку чудову атмосферу. Тут і драма, і мелодрама, і комедія, що викликає щиру посмішку. Стрічказалишає теплі почуття від зворушливих епізодів та добру ностальгію, тож глядачі, що зважаться на перегляд не будуть розчаровані.