Провальний дебют Файнса-режисера, як віно мало бути:
Як можна було припустити, виходячи з ролей, котрі зіграв Ральф Файнс у кіно, він повинен був бути тонкою, мислячою та порядною людиною. У деякій мірі, це було підтверджено його режисерським дебютом - однойменною екранізацією трагедії Вільяма Шекспіра "Коріолан", що стала лише учасником берлінського фестивалю, не отримавши ні нагород ні, згодом, загального глядацького визнання.
Багатьох здивував абсолютно неоднозначний вибір дебюту: ця пєса ніколи не була серед найвідоміших творів класика англійської літератури, а сама тема, тим більше накладена на сучасні реалії, досить специфічна. Так, звичайно, першоджерельна трагедія про непомірну гордість та посилене почуття честі та гідності. Такі обтяжуючі якості належали давньоримському полководцю Гнею Марцію, прозваному за завойовницькі здобутки Коріоланом. Так, вона, як би зараз сказали, про соціальну неадаптацію солдата, його психологічну вразливість поза полем бою, слабку здатність до спілкування та поступок. Так, мова заходить також про сутність влади, але не всієї, а її форми, яка зараз вважається чи не найкращою в організації суспільства, а саме демократії. Йдеться про глибоку сутність та природу натовпу, жадібного до хліба та видовищ, і, за умови позбавлення цих простих радощів, готового до негайного бунту та чорної невдячності. Своєю стрічкою Файнс ще раз демонструє, що Шекспір настільки архетипний, що його творіння актуальні донині: окремі сцени, що розгортаються в уявному Римі, будуть впізнавані для багатьох, а людей складу та масштабу головного героя в усі часи чекатиме лише неприродня смерть. Так, ні Шекспір ні режисер не дають однозначних відповідей, зрештою, однаково-типове ставлення до героїв - це провал драми. Але потім ставляться питання, які кожна свідома людина, рано чи пізно, повинна задати собі... Попри зазначене вище, картина мабуть мало кого спонукала до роздумів, хоч і знята пристойно.
Персонажів виконували, крім самого Файнса, Джерард Батлер, Ванесса Редгрейв, Джессіка Честейн, Браян Кокс та інші. Очевидно, поетична промова героїв теж стала перешкодою у сприйнятті фільму для сучасного глядача, котрий відвик тренувати свій розум.
Загалом, стрічка не мала успіху, з тих чи інших причин, не дивлячись на присутню оригінальність та класичну основу.
Багатьох здивував абсолютно неоднозначний вибір дебюту: ця пєса ніколи не була серед найвідоміших творів класика англійської літератури, а сама тема, тим більше накладена на сучасні реалії, досить специфічна. Так, звичайно, першоджерельна трагедія про непомірну гордість та посилене почуття честі та гідності. Такі обтяжуючі якості належали давньоримському полководцю Гнею Марцію, прозваному за завойовницькі здобутки Коріоланом. Так, вона, як би зараз сказали, про соціальну неадаптацію солдата, його психологічну вразливість поза полем бою, слабку здатність до спілкування та поступок. Так, мова заходить також про сутність влади, але не всієї, а її форми, яка зараз вважається чи не найкращою в організації суспільства, а саме демократії. Йдеться про глибоку сутність та природу натовпу, жадібного до хліба та видовищ, і, за умови позбавлення цих простих радощів, готового до негайного бунту та чорної невдячності. Своєю стрічкою Файнс ще раз демонструє, що Шекспір настільки архетипний, що його творіння актуальні донині: окремі сцени, що розгортаються в уявному Римі, будуть впізнавані для багатьох, а людей складу та масштабу головного героя в усі часи чекатиме лише неприродня смерть. Так, ні Шекспір ні режисер не дають однозначних відповідей, зрештою, однаково-типове ставлення до героїв - це провал драми. Але потім ставляться питання, які кожна свідома людина, рано чи пізно, повинна задати собі... Попри зазначене вище, картина мабуть мало кого спонукала до роздумів, хоч і знята пристойно.
Персонажів виконували, крім самого Файнса, Джерард Батлер, Ванесса Редгрейв, Джессіка Честейн, Браян Кокс та інші. Очевидно, поетична промова героїв теж стала перешкодою у сприйнятті фільму для сучасного глядача, котрий відвик тренувати свій розум.
Загалом, стрічка не мала успіху, з тих чи інших причин, не дивлячись на присутню оригінальність та класичну основу.