Мистика готичного забарвлення.

Мабуть, зі стрічки "Жінка у чорному" почався справжній період, відмінних від Гаррі Поттеру, ролей Денієля Редкліффа. За що йому шана та хвала. Так от, маємо, досить, вдалий містичний фільм жахів у вікторіансько-готичному стилі, де глядачеві доведеться мати справу з таємницями старого, покинутого будинку, у котрому трапляються дивні речі. Під час представлення картини Редкліфф у промоушн-турі особисто обіцяв, що фільм буде гідним та здатним зацікавити. І, у більшості, він небрехав. Звісно, сам сюжет не вирізняється новизною та значущими жанровими знахідками, але подача матеріалу, як то кажуть, приємно здивувала. Вишуканий стиль, увага до деталей, моторошна атмосфера, а сам маєток, його околиці та прилеглі болота чудово показані.
Режисером стрічки виступив Джеймс Воткінс, і у своїй роботі йому вдалося утримувати напругу майже до останньої хвилини, неспішно розгортаючи події, ніби обволікаючи страшними таємницями з усіх боків. Досить вдалий вибір оповіді, не для слабких нервів, втім, таким і повинен бути "горор", залишати, щось на кшталт, похмурого осаду по собі. Можливо, єдине, чого бракує трилеру, так це більшої гнучкості у сюжетній лінії.
Гра Редкліффа, котрий втілив молодого юриста, безперечно, заслуговує на відзнаку. Крім нього на екрані з'являються: Кіаран Гайднс, Джанет Мактір, Джессіка Рейн та інші, менш відомі актори.
Як висновок, "Жінка у чорному" - міцна атмосферна стрічка, котру можна рекомендувати для перегляду не тільки одержимим "жахастиками" та містичними історіями, але й широкому колу глядачів з витриманими нервами.