Не легко дається спортивна легендарність.
Бокс. Один з найнебезпечніших та жорстких видів спорту, попри це, безумовно, захоплюючий та хвилюючий.
Фільм "Кличко", у свій час, дійшов до українських екранів пізніше німців та навіть американців на декілька місяців, що є абсурдним фактом.
Це емоційна історія братів-чемпіонів, котру виклав німецький режисер-сценарист Себастіан Денхардт з, доволі, теплим ставленням до головних героїв у своєї роботі. Одночасно, стрічка- рідкісний тип документального кіно, що буквально захоплює глядача своєю дією та історією, незалежно від відношення до самого боксу. У ньому цілком інформативно зібрані архівні відео та фото братів, свідчення батьків, тренерів, колег та суперників по рингу.
Насправді,Кличко - це унікальне спортивне явище - чемпіони, які ніколи не виходили на ринг один проти одного, щоб стати єдиноправним володарем "олімпу", попри спокуси та амбіції та, де б вони не мешкали, їх виступ завжди був під українським прапором. Це щира повага до Батьківщини, бо вона дала їм помітно менше, ніж вони їй.
Добре, що Денхардт підійшов до показаної історії не з одного боку, присвячуючи весь час лише боксу, він також заглибився у суспільне та родинне життя: спроби Віталія побудувати політичну карєру, їхні стосунки з друзями, батьками та навіть шанувальниками. Багато часу приділено відносинам між самими братами - зворушливим, вірним один одному, іноді напруженим, емоційним під час спостереження поєдинків за мотузками рингу.
З іншого боку, може й на краще, що фільм не українського виробництва, бо ймовірні упередженість, символічність, пафос та патріотична інсценованість мали би, очевидно, зворотне враження.
Отже,документальна стрічка "Кличко" виявилася якісним, змістовним та, у чомусь, зворушливим кінопродуктом, котрий буде цікавий не тільки шанувальникам братів-чемпіонів та, представленого ними, спорту. Цікаво пролунала думка з вуст одного з учасників фільму: "Віталій народився чемпіоном, а Володимир повинен був стати ним". І як знати, що складніше.?
Фільм "Кличко", у свій час, дійшов до українських екранів пізніше німців та навіть американців на декілька місяців, що є абсурдним фактом.
Це емоційна історія братів-чемпіонів, котру виклав німецький режисер-сценарист Себастіан Денхардт з, доволі, теплим ставленням до головних героїв у своєї роботі. Одночасно, стрічка- рідкісний тип документального кіно, що буквально захоплює глядача своєю дією та історією, незалежно від відношення до самого боксу. У ньому цілком інформативно зібрані архівні відео та фото братів, свідчення батьків, тренерів, колег та суперників по рингу.
Насправді,Кличко - це унікальне спортивне явище - чемпіони, які ніколи не виходили на ринг один проти одного, щоб стати єдиноправним володарем "олімпу", попри спокуси та амбіції та, де б вони не мешкали, їх виступ завжди був під українським прапором. Це щира повага до Батьківщини, бо вона дала їм помітно менше, ніж вони їй.
Добре, що Денхардт підійшов до показаної історії не з одного боку, присвячуючи весь час лише боксу, він також заглибився у суспільне та родинне життя: спроби Віталія побудувати політичну карєру, їхні стосунки з друзями, батьками та навіть шанувальниками. Багато часу приділено відносинам між самими братами - зворушливим, вірним один одному, іноді напруженим, емоційним під час спостереження поєдинків за мотузками рингу.
З іншого боку, може й на краще, що фільм не українського виробництва, бо ймовірні упередженість, символічність, пафос та патріотична інсценованість мали би, очевидно, зворотне враження.
Отже,документальна стрічка "Кличко" виявилася якісним, змістовним та, у чомусь, зворушливим кінопродуктом, котрий буде цікавий не тільки шанувальникам братів-чемпіонів та, представленого ними, спорту. Цікаво пролунала думка з вуст одного з учасників фільму: "Віталій народився чемпіоном, а Володимир повинен був стати ним". І як знати, що складніше.?