Грінго, котрого не просто взяти.
Мел Гібсон, як мало хто інший, пізнав блиск та убогість Голлівуду на власній шкірі. Здавалося би, майстер численних жанрів з фірмовою посмішкою на обличчі, улюбленець публіки, більш ніж успішно випробувавший режисерське крісло, знявший кілька проектів, тепло зустрітих, як глядачами, так і критиками. Разом з тим, його не оминули публічні родинні розбірки та прикрі чутки, що залишили певні плями на репутації...Але він витримав випробування тих часів та, трохи перепочивши, виступив співсценарістом, продюсером та головним героєм у стрічці 2012 року "Веселі канікули", а, якщо без фантазії прокатників, то "Get the Gringo" - комедійному бойовику у доброму розумінні цього жанру, як такого.Фільм, у тому рахунку, містить щедру суміш авторської самоіронії та певну кількість жорстких дій, що вкупі виглядає цілком цікаво та захоплююче.
Гібсон постає у образі американського розбійника-авантюриста, котрий, за збігом обставин, опиняється у досить своєрідній мексиканській тюрмі, що вирізняється такими ж своєрідними порядками та традиціями. Зрештою, "Грінго" доведеться ретельно розбиратися у місцевій ієрархії, якщо він, звичайно, хоче там вижити.
"Веселі канікули" у розважальному і, навіть, художньому плані, безперечно, щось представляють з себе, як з точки зору задумки, так і виконання.Підібрані до стрічки актори грають добре, навіть на фоні беззаперечного шарму головного персонажу. В цілому, кіно дивитися варто, хоча, можливо, більша частка такого твердження базується саме на тісному та безпосередньому відношенні до нього зіркового актора.
Гібсон постає у образі американського розбійника-авантюриста, котрий, за збігом обставин, опиняється у досить своєрідній мексиканській тюрмі, що вирізняється такими ж своєрідними порядками та традиціями. Зрештою, "Грінго" доведеться ретельно розбиратися у місцевій ієрархії, якщо він, звичайно, хоче там вижити.
"Веселі канікули" у розважальному і, навіть, художньому плані, безперечно, щось представляють з себе, як з точки зору задумки, так і виконання.Підібрані до стрічки актори грають добре, навіть на фоні беззаперечного шарму головного персонажу. В цілому, кіно дивитися варто, хоча, можливо, більша частка такого твердження базується саме на тісному та безпосередньому відношенні до нього зіркового актора.