У свій час казали, що роман початківиці фотографа та старшоїжінки, що перебуває у непростих сімейних стосунках, окреслений у стрічці "Керол" та втілений Руні Марою та Кейт Бланшетт, наробив чимало галасу та, навіть, зумів підкорити серця деяких глядачів та критиків, і, у результаті, принести цілих 6 номінацій на "Оскар". Та чи була насправді екранізація Тодда Хейнса настільки зворушливою та привабливою.?
Все почалося з роману американської письменниціПатриції Хайсміт "Ціна солі", що і ліг в основу "Керол", зусиллями сценариста Філліса Наджі, котрий, власне, розкопав, невластивий для бібліографії авторки, драматичний твір. А Хейнс разом з двома чудовими актрисами зумів вдихнути у цю історію екранне життя.
З першого знайомства, працівниці універмагу Терез з багатою пані Керол, стають очевидними їх уподобання та, у наслідку, наміри останньої. В їх спілкуванні присутній легкий флірт, свідомий для Керол, натомість експериментальний для Терез.
Кейт Бланшетт виразно магнетична в образі, набагато більшому, ніж просто сумуючої багатої дами. Вона намагається боротися з собою, з чоловіком, з суспільством, здатним засудити та позбавити її прав на доньку за роман із жінкою. Руні Мара не менш чарівна у відносній простоті переданої нею героїні, що контрастує з яскравістю партнерки. Непогано зіграла подружку КеролСара Полсон. Запам'ятався Кайл Чандлер у образі зневіреного чоловіка досвідченої лезбіянки.
Отже, з одного боку - Хейнс, за допомогою оператора Едварда Лахмана, зняв дуже інтимний фільм, вхопивши дух та шарм 50-х. З іншого - роман Керол та Терез розвивається невиправдано повільно, драматизм відносин є прямим наслідком навмисних дій персонажів, а доросла, можливо "справжня", любов відверто затьмарена маніпуляціями більш досвідченої героїні. Так що, весь галас навколо картини обгрунтований, приблизно, відсотків на 30-40, втім, як завжди у кінематографічному бомонді...