Загалом, у контексті художньої інтерпретації епоха еволюції, розвитку та становлення "людини розумної", трохи міфологізована, і часто подається у стилізованій площині та стає основою багатьох легенд. Свій власний екскурс, на тему однієї з нескінченних засічок на скрижалях розвитку цивілізації, присвячену зустрічі людини з вовком та його підкоренню, і зробив режисер Альберт Хюз у своїй драмі-епосі "Альфа", ще й ставши одним з соавторів сценарію.
Отже, невеличке племя мисливців живе від полювання до полювання. Отримує свою посвяту і син вождя - Кеда, і ось він з дорослими вирушає у мандрівку за бізонами, котра виллється для нього у неймовірно довгий шлях, повний небезпеки, зустрічей та життєвого досвіду.
За історичними даними, вовк став другом людини, приблизно, 32 тисячі років тому, хоча костюми героїв стрічки та їх культура вірувань більш схожі на досить розвинені кочові племена нашої ери. Також, автори відмовились від драматичного натуралізму - більше схиляючись до втілення багатого та емоційного міфу, схематично звертаючись до ряду символів, котрі глядач готовий побачити заздалегідь. Поряд з такою стилізацією, можна відзначити чіткий сюжет з чудовими локаціями, крижану Європу тут "зіграла" Канада, продуману операторську роботу вище, ніж середню, що розрізняє кордон між легендою та реальністю.
Центральних персонажів зіграли Коді Сміт-МакФі та вовк Чак, за фільмом - Альфа. Можна відзначити, що образи вправно розкриті, передана обережна еволюція стосунків. Актори другого плану впевнено втілили традиційну атмосферу міфічного кіно.
Як висновок, "Альфа", завдяки приведенню багатьох моментів до спільного знаменника та відмові від натуралізму, не може претендувати на культовий статус серед стрічок про доісторичну еру, проте, саме завдяки цьому, стане легкою, пригодницькою картиною, котра не позбавлена проникливих емоційних моментів. Підійде для широкого кола глядачів.