Таємничі "зони", наповнені загадковими аномаліями після падіння чогось або когось на багатостраждальну Землю, давно не дають спокою кінематографістам.Хоча у "Анігіляції" проглядаються запозиченя з деяких відомих творів, відчуття того, що фільм американська копія тих культових творів не виникає. Уоснові сюжету стрічки - однойменний роман Джеффа Вандермеєра, який є першим у трилогії. Нажаль, фільм не окупився у прокаті, бо тоді була би можливість виходу екранізацій усіх трьох романів. У режисерському кріслі - Алекс Гарленд, котрий працював над сценаріями до низки добрих картин, а також є автором роману, який також був екранізований.
Звичайно, як і майже кожен фільм, "Анігіляція" має проблеми. Зокрема, трохи шкодить відсутність чіткого сюжету, деякі логічні дірки та "недомовки". Окремі критики називають такий стиль подачі "розумною фантастикою".Питань під час перегляду вистачатиме. Можливо, хтось буде вишукувати у сюжеті якийсь глибокий зміст. Акторська гра у фільмі не зразкова, тому вигідно проявляють двоє - Наталі Портман у образі біолога з незрозумілою філософією Ліни та Джина Родрігес, котра відобразила істеричну латиноамериканку. Утехнічному плані стрічка вийшла доброю. Є операторська робота з професійно підібраними ракурсами та планами, є компютерна графіка визначеного рівня, чудові декорації з широкою палітрою кольорів, що проявляються у дивакуватих квітах, деревах, наростах на довкіллі, символізуючих спотворену аномаліями природу, чарівні ліси та болота - все виглядає дуже гарно.
Отже, "Анігіляція" - фантастичний трилер з неоднозначним сюжетом, здебільшо, доброю грою Наталі Портман та вражаючі декорації.