Жодна близькість до історичних подій не врятує художній твір, якщо він не є цікавим в плані сюжету, змісту та подачі. Бо саме таким є ірландський фільм "Вітер, що гойдає верес".Сюжет фільму розповідає про Громадянську війну в Ірландії на початку 1920-х років. Ця подія мала вагоме значення для Ірландії, оскільки заклала підвалини повної незалежності країни від Великобританії. У вирі цієї війни опиняється молодий Демєн ОДонован та його товариші Тематика фільму передбачала наявність інтриги та цікавої оповіді, а пристойний, як для ірландського кінематографу того час, бюджет у 8 млн.$ дозволяв підсилити все це гідними бойовими сценами. І просто диво, що врешті вийшла добіса нудна військова драма, перенасичена подіями, жодна з яких не несе якоїсь цікавості чи ваги. Ніби на екрані щось і відбувається: починається все з невеликих конфліктів ірландців з нахабними англійськими військовими, які постійно "пресують" місцевих, як результат - вривається терпець, розгортається партизанська боротьба, англійці ідуть на певний компроміс; підписується мирна угода між ними та повстанським керівництвом, що багатьма ірландцями сприймається як зрада; наступає розчарування, розгортання нової боротьби, і вже ірландці починають стріляти у ірландців, при чому в тих самих місцях, де ще вчора воювали проти окупантів. В теорії, це могло б виглядами цікаво, видовищно та трагічно.
Але режисер Кен Лоач промахав всю цікаву задумку. Дивитися на події нецікаво, історія головного героя подана сумбурно, бойових сцен практично немає, жахи війни не жахають. Доречі, деякі серйозні суперечки між Ірландією та Великобританією не вирішені й досі. Акторська гра хоч і прийнятна, але на межі ніякої. І це при тому, що головну роль виконав Кілліан Мерфі, який вже тоді був відомий завдяки низці пристойних фільмів. Найбільше шокує візуальна частина, через свою убогість. Картинку, яка перенасичена зеленими тонами, ще можна назвати більш-менш прийнятною, хоча це рівень серіалів, а не авторського кіно. Оператор, судячи зі всього, взагалі не парився, хоча ним був Баррі Екройд, який пізніше набагато краще проявить себе. Про низьку якість режисури свідчить ще й відсутність атмосфери епохи, незважаючи на реквізит; автентичні костюми, ірландські хатки, пара автомобілів в стилі 1920-х тощо. Але це не вражає.

Висновок - "Вітер, що гойдає верес" - дуже слабенька військова драма. Є деякі непогані моменти і риси, але, мабуть, потрібно бути ірландцем, щоб цей фільм сподобався.