Екранізації комп'ютерних ігор останнім часом все більше розчаровували, тому не зумівши створити нових франшиз з цікавими персонажами, Голлівуд вирішив повернути на екрани Лару Крофт, героїню, яку всі добре знають, навіть якщо жодного разу не грали у одноіменну гру. Але, оскількиАнджеліна Джолівирішила все більше часу проводити за камерою, ніж перед нею, у франшизі з'явилася Алісія Вікандер, і вона у відновленній "Ларі Крофт» вирушає у свою першупригоду, з якої вийде тією самою, знаменитоюгероїнею. Уякості основи для сюжету фільму була обрана гра 2013 року "Tomb Raider", яку віддали на адаптацію до рук, майже невідомого, норвезького режисера Роара Утхауга. Об'єднати погляд європейського кінематографіста з голлівудським блокбастером було небезпечним ходом, адже історично вони є двома паганосумісними речами, і екранізація стала зайвим підтвердженням того, що фільми такого жанру краще залишити американцям. Тому отриманий результат залишає бажати кращого, а місцями й набагато кращого. Стрічка більше сконцентрована на головній героїні і її перетворенні на легенду, ніж на тому, щоб у цієї історії була логіка, і щоб сюжет виглядав хоч трохи розумніше. Наприклад: епізод на іржавому літаку був крутим, але чим далі в ліс, тим все банальніше. А коли герої нарешті опиняються у містичній гробниці, їх пригоди всередині нагадують погано замасковану копію епізоду з, не менше популярного, але більш вдалого, проєкту. Плюс розчаровує відсутність справжньої магії, про яку йдеться весь фільм, що стало прикрістю і для звичайного глядача, і для тих, хто грав у гру. Навіщо тоді витрачено стільки часу та коштів на пошуки гробниці на занедбаному острові, якщо її володарка не має ніяких особливих сил, а її так зване прокляття можна легко замінити будь-якою хімічноюзброєю.? Виходить, що весь цей суперквест має сумнівний сенс, і Лара рятувала світ дуже умовно.