Фільм Крістофера Лендона той випадок, коли початкова негативна реакція після перегляду згодом пом'якшується, і починають згадуватися позитивні моменти картини. "Щасливого дня смерті" це підлітковий мікс "Дня бабака" та "Хелловіна". Старша аудиторія, що в темі жанру, нічого нового для себе не відкриє. Але фільм однозначно припаде до душі тим, кому не комільфо дивитися оригінали 70-90х років минулого століття. Стрічкадовго зав'язується. Протягом перших тридцяти хвилин автори настільки прагнуть розкрити головну героїню Трі Гелбман та її оточення, що, здається, забувають про основну тему фільму. Тому адекватний хронометраж, що відведено під ключові події, втоптує розв'язку в фінальні титри та залишає глядачеві простір для польоту думки. Вправно нагнітаючи загальну інтригу картини, режисер не вберігся від прийомів слешера. Тому в зловорожій тиші клішовано щось скріпить, час від часу, а із-за рогу передбачувано вистрибує вбивця. Джессіка Рот у свої, на той час, 30 років дуже непогано вписалася в роль студентки. У той же час, первісний образ її героїні занадто глибоко занурився у стервозність так, що навіть перед фінальною розв'язкою, коли за сценарієм персонаж проходить своєрідне переродження, глядачеві важко повірити в щирість її почуттів.