Фільм "Агора" створений іспанцями у, так званому, жанрі пеплум, однак від голлівудського стандарту його не відрізнити: знятий англійською мовою та з голлівудськими акторами. Події відбуваються в єгипетському місті Олександрія у кінці 4-го та на початку 5-го століть. Місто охоплюють безладдя у звязку з релігійними війнами, і на фоні цих подій розгортається історія науковиці Іпатії та її спроб розібратися у тому, як влаштований всесвіт
Як не крути, стрічка показує християн у виключно негативному світлі. Звичайно, серед представників усіх релігій зустрічаються різні люди, і християни - не виняток: є серед них і скажені фанатики, котрим не варто давати волю, і ті, що бачать у них спосіб заробітку. В "Агорі" висвітлені самі гидкі верстви, з невеликими, збоченими винятками. Але, і без зазначеного, фільм страждає купою недоліків, головний з яких - нудне оповідання, з хаотичними та, водночас, скупими подіями, сумнівною мотивацією персонажів та сухими діалогами. Деякі сюжетні ходи повторюються, логіка дій персонажів іноді кульгає.До історичної достовірності не варто звертатися, оскільки у жанрі пеплум стало традиційним жертвувати нею в угоду видовищності. А режисер Алехандро Аменабар пішов у ще більший відрив, коли присвоїв Іпатії винайдення законів всесвітнього тяжіння та еліптичності орбіт планет.
Єдине, за що "Агора" заслуговує компліментів, так це за свій зовнішній вигляд. Картинка у фільмі яскрава, декорації вулиць та інтерєрів виглядають переконливо, графіка не ріже око, операторська робота на прийнятному рівні, епізоди з масовкою виглядають справді масштабно. Та цього виявилося недостатньо для того, щоб стрічка пройшла прокат з прибутком.
Акторська гра показала цілковиту прийнятність, але залишилося враження, що відомих та талановитих Рейчел Вайс та Оскара Айзека взяли у фільм, щоб їх присутністю закрити сценарні прогалини.
В цілому, "Агора" - досить посередня картина, котра може сподобатися, хіба що, затятим шанувальникам жанру, і те за її візуальний бік.