Смертельна розвага антиутопічних багатіїв.
Режисер Гері Росс, а також залучені сценаристи та продюсери, беручись за екранізацію бестселера "Голодні ігри" Сюзанни Коллінз, очевидно керувалися принципом дії дайджесту або шкільного альманаху, що стисло викладають літературні твори. Та що там казати, сама авторка першоджерела, мабуть, теж брала на озброєння згаданий принцип.
Справа у тому, що стрічка "Голодні ігри" у спрощеній формі поглинула мотиви десятка, вже ставших класичними, антиутопій, як літературних, так і кінематографічних. Тільки зроблено це було з урахуванням поточної ситуації, світових трендів та цільової аудиторії, а саме підлітків, котрі давно стали тією доїльною коровою, завдяки якій існує більшість медіа. Тобто, вдалий рецепт успіху згаданої картини простий - мікс перевірених часом історій, оснащений мотивами, введеними з компютерних ігор та реаліті-шоу, і, зрозуміло, у центрі отриманого сюжету ті самі підлітки. Збори, практично, забезпечені, ризикнувщі вкласти кошти у проект інвестори у шоколаді. Це ще без згадування талановитих акторів, що були залучені до процесу створення, серед яких особливо відзначаються Дженніфер Лоуренс та Вуді Гаррельсон, візуальних рішень, переважно у вигляді психоделічно-гламурного вбрання мешканців Капітолію та романтичної лінії, приправленої кровю, як результат - про комерційний успіх можна вже казати без усіляких "практично". Ось тільки кожен глядач "Голодних ігор" автоматично опиняється в неоднозначній ситуації і, теоретично, повинен вирішити - на чієму боці він сам.? Зрештою, сюжет фільму очевидний навіть для тих, хто не читав першоджерела, і весь його інтерес полягає у тому, щоб спостерігати, яку ціну мають віддати майбутні переможці шоу...
У будь-якому випадку, "Голодні ігри" - це сучасний, розважальний кінопродукт, котрий, внаслідок грамотного розрахунку на всіх рівнях, заслужено заробив у прокаті значну суму.
Справа у тому, що стрічка "Голодні ігри" у спрощеній формі поглинула мотиви десятка, вже ставших класичними, антиутопій, як літературних, так і кінематографічних. Тільки зроблено це було з урахуванням поточної ситуації, світових трендів та цільової аудиторії, а саме підлітків, котрі давно стали тією доїльною коровою, завдяки якій існує більшість медіа. Тобто, вдалий рецепт успіху згаданої картини простий - мікс перевірених часом історій, оснащений мотивами, введеними з компютерних ігор та реаліті-шоу, і, зрозуміло, у центрі отриманого сюжету ті самі підлітки. Збори, практично, забезпечені, ризикнувщі вкласти кошти у проект інвестори у шоколаді. Це ще без згадування талановитих акторів, що були залучені до процесу створення, серед яких особливо відзначаються Дженніфер Лоуренс та Вуді Гаррельсон, візуальних рішень, переважно у вигляді психоделічно-гламурного вбрання мешканців Капітолію та романтичної лінії, приправленої кровю, як результат - про комерційний успіх можна вже казати без усіляких "практично". Ось тільки кожен глядач "Голодних ігор" автоматично опиняється в неоднозначній ситуації і, теоретично, повинен вирішити - на чієму боці він сам.? Зрештою, сюжет фільму очевидний навіть для тих, хто не читав першоджерела, і весь його інтерес полягає у тому, щоб спостерігати, яку ціну мають віддати майбутні переможці шоу...
У будь-якому випадку, "Голодні ігри" - це сучасний, розважальний кінопродукт, котрий, внаслідок грамотного розрахунку на всіх рівнях, заслужено заробив у прокаті значну суму.