Голодные игры

Отже, "Голодні ігри" - екранізація роману Сюзанни Коллінз про далеке альтернативне майбутнє, де суспільство розважається грою на виживання у форматі реаліті-шоу з однойменною назвою. Молоді люди,зібрані з 12 районів певного осередка людства, учасники та, одночасно, жертви системи.
Щось знайоме, скажете ви, і будете не далекі від істини, справді, подібні сюжети періодично з'являються за певного проміжку часу та, при бажанні, можна провести аналогію з іншими картинами.Звичайно, кожний варіант цікавий чимось своїм та заслуговує на увагу. Даний не виключення. Початок приваблює всілякими деталями та повільно-інформативним перебігом подій історії.На жаль, друга половина на такому тлі виглядає, відверто, зімятою та затислою в суто жанрові рамки, лише би звести все до купи та закінчити з натяком на продовження. Персонажі розкриваються недостатньо, деякі їх стосунки та дії стають передбачуваними, сюжетні повороти втрачають будь-яку вишуканість. Загалом, кіно набуває звичної голлівудської обгортки.
Тим не менше, і першої, суттєвої частини достатньо, щоб позитивно оцінити картину в цілому.
Гра акторів має певний рівень, головним чином, це стосується Дженніфер Лоуренс.
Як висновок, перші "Голодні ігри" своїм комерційним успіхом дали старт франшизі, і тепер ми вже знаємо, у які подальші стрічки це вилилося та наскільки доцільним, за різними аспектами, було продовження проекту.

Режисер Гері Росс, а також залучені сценаристи та продюсери, беручись за екранізацію бестселера "Голодні ігри" Сюзанни Коллінз, очевидно керувалися принципом дії дайджесту або шкільного альманаху, що стисло викладають літературні твори. Та що там казати, сама авторка першоджерела, мабуть, теж брала на озброєння згаданий принцип.
Справа у тому, що стрічка "Голодні ігри" у спрощеній формі поглинула мотиви десятка, вже ставших класичними, антиутопій, як літературних, так і кінематографічних. Тільки зроблено це було з урахуванням поточної ситуації, світових трендів та цільової аудиторії, а саме підлітків, котрі давно стали тією доїльною коровою, завдяки якій існує більшість медіа. Тобто, вдалий рецепт успіху згаданої картини простий - мікс перевірених часом історій, оснащений мотивами, введеними з компютерних ігор та реаліті-шоу, і, зрозуміло, у центрі отриманого сюжету ті самі підлітки. Збори, практично, забезпечені, ризикнувщі вкласти кошти у проект інвестори у шоколаді. Це ще без згадування талановитих акторів, що були залучені до процесу створення, серед яких особливо відзначаються Дженніфер Лоуренс та Вуді Гаррельсон, візуальних рішень, переважно у вигляді психоделічно-гламурного вбрання мешканців Капітолію та романтичної лінії, приправленої кровю, як результат - про комерційний успіх можна вже казати без усіляких "практично". Ось тільки кожен глядач "Голодних ігор" автоматично опиняється в неоднозначній ситуації і, теоретично, повинен вирішити - на чієму боці він сам.? Зрештою, сюжет фільму очевидний навіть для тих, хто не читав першоджерела, і весь його інтерес полягає у тому, щоб спостерігати, яку ціну мають віддати майбутні переможці шоу...
У будь-якому випадку, "Голодні ігри" - це сучасний, розважальний кінопродукт, котрий, внаслідок грамотного розрахунку на всіх рівнях, заслужено заробив у прокаті значну суму.

Задовго до виходу на великі екрани, "Голодні ігри" викликали багато галасу у пресі, переважно американській. Екранізацію порівнювали з іншими, на їх думку, культовим проектами, відзначали схожість та різницю. Це зрозуміло, майже завжди, напередодні виходу потенційно дуже популярного фільму, таке трапляється. Однак, насправді,сюжет стрічки заснований на однойменному бестселері Сюзанни Коллінз, що розповідає про падіння, ослабленої різними чинниками Америки, та, натомість, утворенню держави Панем, поділеної на класи та відповідні райони. Голодні ігри - жорстокі щорічні шоу-конкурси, що проводяться для мешканців столиці, для котрих кожен регіон має надати двох учасників для подальшої смертельної розваги. Переможець отримує багатство та розкішне життя. Другого місця немає ...
Багато хто з глядачів визнав історію захоплюючою, діалоги добре націленими та прописаними, представлених персонажів розкритими достатньо для того, щоб їм співпереживали. Режисером картини виступив Гері Росс. З акторського складу можна виділити Дженніфер Лоуренс, котра втілила головну героїню Катніс, Джоша Гатчерсона, Вуді Гаррельсона, Дональда Сазерленда, Стенлі Туччі, Елізабет Бенкс та інших.
На той час, стрічка мала деякі оригінальні та цікаві сюжетні знахідки.
І нарешті, трохи статистики. "Голодні ігри" мали вражаючий успіх у прокаті, перебільшивши вкладені у проект кошти майже у дев'ять разів, що передбачувано дало зелене світло на продовження, як тоді вважалося, багатообіцяючої франшизи.

Голодные игры прошли испытание временем и доныне остаются одним из самых успешных подростковых антиутопических франшиз средь сонма иных молодежный антиутопий, забытых ныне или же погребенных под ворохом зрительского равнодушия.
Ещё когда читал в подростковом возрасте эти книги и смотрел фильмы, понимал, что они нечто большее, чем подростковая история про любовь и протвостояние. Они о политике, войне, диктатуре, революции и ее беспомощности, о людях, которые в этих жерновах событий истории теряют себя и близких. Об искалеченных судьбах. И о людях, которые эти судьбы, не моргнув глазом, колечат. Потому что им просто это интересно. Так что те, кто критиковал голодные игры за нелогичность, за какие-то непонятные им механики мира (првиет Badcomedian), всегда казались либо очень недалекими, либо просто невнимательными. Очень многое, что творилось там (убийства детей на глазах у покорных родителей например) сейчас происходят и в реальном мире.
На мой взгляд, была упущена важная деталь относительно персонажа Китнисс. Я о том, что у Китнисс никогда не было стремления бунтовать, свергать режим и впоследствии становится символом революции. Она никогда не была борцуном за свободу и справедливость, все ее эмоциональные порывы (желание выступать вместо сестры, песня и возложение цветов для погибшей девочки и тд) обусловлены ее личной привязанностью и теплыми чувствами к конкретным людям, но не более того. Во франшизе (книги сейчас не рассматриваю, но там тоже есть соотвествующие подтверждения) нам показывают, что весь ее образ - это продуманная работа ее команды. Неумение Китнисс коммуницировать и заводить друзей, ее угрюмость и вышеописанные поступки, совершенные чисто на эмоциях, были удачно использованы, чтобы выстроить образ «не такой как все». Сначала это делалось для того, чтобы она полюбилась публике и победила в играх, а уже потом аналогичная команда на стороне повстанцев использовала тот же подход, делая из нее революционерку. Да и сотрудничать с повстанцами она согласилась лишь в обмен на спасение Пита, а не из-за политических устремлений и амбиций. На мой взгляд, это яркая иллюстрация того, что зачастую за режимами и революциями стоят не харизматичные лидеры (которые могут оказаться лишь пустышками), а большие команды, которые создают соотвествующие образы и стратегии. То, что произошло с Китнисс это история о том, как человеком воспользовались в качестве инструмента для достижения собственных целей путем умелых манипуляций.

Главная проблема всех современных режиссеров это идеализация персонажей. Никто не задумывается над тем они должны бать немного реальнее и ближе зрителю. Конечно, идеальная героиня Китнисс – то, что нужно, чтобы заставить зрителя чувствовать себя неполноценным. Она умна, смела и готова на все ради семьи. Немного другой, не такой идеальной, она бы смотрелась намного лучше. Но режиссер посчитал иначе.

Сьюзен Коллинз - американская писательница, которая подарила миру «Голодные игры». Трилогия вышла в 2008 году и сразу завоевала любовь многих читателей, а немного погодя и телезрителей. Благодаря писательскому таланту Коллинз, фильм стоит наряду с такими «монстрами» экранизированных книг как «Гарри Поттер» и «Сумерки».

До начала проката, актерский состав совсем не радовал зрителя, так как актеры были не достаточно известны, чтобы с нетерпением ждать экранизации любимой книги. Честно признаться, все представляли главных героем немного другими.

Но все изменилось, когда фильм вышел на широкие экраны. Безусловно, игра Дженнифер Лоуренс просто идеальна. Почти все, что происходило в книге, перенесено на экран, и это очень и очень радует зрителей, ведь они часто сетуют на то, что много интересного бессовестно вырезано сценаристами.

Помимо Дженнифер Лоуренс, в фильме играют такие актеры как Лиам Хэмсворт и Джордж Хатчесон. Первый известен по роли бойфренда Майли Сайрус в жизни, и в неплохом фильме под названием «Последняя песня», после которого о нем стали мечтать миллионы девушек, проклиная Сайрус. Его ожидали увидеть в роли романтического и нежного героя, но «Голодные игры» не оправдали ожиданий. Здесь он совсем другой – тоже романтический, но куда менее сладкий. Тем более, что он изо всех сил пытается защитить свою любимую Китнисс.

Джордж Хатчерсон известен своей ролью в фильме «Мост в Терабитию». К большому сожалению, других хороших работ в его арсенале не нашлось. Популярность ему принесли именно «Голодные игры» и, честно говоря, его игра радует куда больше чем задумчивый взгляд Хэмсворта, которому пока не суждено разделить славу своего старшего брата.

Хоть слоган фильма «И пусть удача будет с вами», главным героем везло не часто, ведь их выбрали участниками ежегодных Голодных игр. Этот сарказм со стороны создателей очень и очень веселит. Честно говоря, удача совсем не улыбалась им, ведь даже наставник, от которого зависело почти все, оказался отъявленным пьяницей, который казался совсем бесполезным. Но все же иногда он давал дельные советы, которые, так или иначе, спасли жизнь главным героям.
Фильм отличный, если Вы любите экшн и вам нравится, когда убивают почти всех, кто есть в фильме, но не так беспощадно, как у Джорджа Мартина, то безусловно, стоит смотреть.

Не знаю, можно ли ожидать большего от этого фильма, но зрителя ждет еще несколько частей, поэтому давайте надеяться на лучшее.К сожалению, наград у этого фильма не много, а точнее их вообще нет только «Лучшая песня» в номинации на «Золотой глобус». Немного позже Дженнифер Лоуренс станет оскароносной актрисой, но эту награду она получит совсем на за этот фильм. Но зато создатели могут хвастаться тем, что в составе есть актриса с такой наградой.

Но, несмотря на незначительные минусы, этот фильм полюбился зрителю. И, по-видимому, не зря.