Слабка на передок та соціально могутня тіньова влада.
"Любий друг" - однойменна екранізація роману Гі де Мопассана, у який йдеться про колишнього військового, а згодом паризького спокусника родом з бідного французького селища, Жоржа Дюруа, котрого виконавідол холоднокровного шарму 10-х років - Роберт Паттінсон. Але у картині, з точки зору акторського складу, він далеко не єдина зірка, на котрій варто акцентувати увагу. Жіночий бік стрічки утримують: Ума Турман, Крістіна Річчі та Крістін Скотт Томас. Здебільшого, на їх персонажах і будується ударна ланка фільму, звісно з Паттінсоном включно. Хоча його гру неможна назвати блискучою, вона, досить, старанна.
Повертаючись до сюжету -привабливий зовні Дюруа, вміло пристосовується до столичних реалій, розуміючи, що тамтешні дами мають неабиякий тінтовий вплив, який можна використати у своїх інтересах. Він позбавлений будь-яких талантів, глибини інтелекту, психологічної чутливості, але має хист до зваблювання, розвинений інстинкт самозбереження та вигляд приємного і скромного молодика, котрому просто не вистачає освіти. І це дозволяє йому досягати успіху, долаючи смуги невдач. І, на перший погляд, розумні жінки чіпляються на гачок, тим паче, що у високому суспільствірозквіту ХІХ століття численні позашлюбні звязки були звичайною річчю.
Мабуть, екранізації, все ж вдалосявисвітлити сильні боки роману Мопассана. Здається, що ця проста історія про альфонса, ніби під мікроскопом, розкриває глядачу людське нутро того часу, показуючи його поза зовнішніх прикрас. Картинагідна, дія не нудна, гарна гра акторів, добрі музичне оформлення та режисерська робота. Єдиним незначним недоліком, ймовірно, є передбачуваність, оскільки фільм старанно слідкує за літературним першоджерелом.Загалом - варто переглянути.
Повертаючись до сюжету -привабливий зовні Дюруа, вміло пристосовується до столичних реалій, розуміючи, що тамтешні дами мають неабиякий тінтовий вплив, який можна використати у своїх інтересах. Він позбавлений будь-яких талантів, глибини інтелекту, психологічної чутливості, але має хист до зваблювання, розвинений інстинкт самозбереження та вигляд приємного і скромного молодика, котрому просто не вистачає освіти. І це дозволяє йому досягати успіху, долаючи смуги невдач. І, на перший погляд, розумні жінки чіпляються на гачок, тим паче, що у високому суспільствірозквіту ХІХ століття численні позашлюбні звязки були звичайною річчю.
Мабуть, екранізації, все ж вдалосявисвітлити сильні боки роману Мопассана. Здається, що ця проста історія про альфонса, ніби під мікроскопом, розкриває глядачу людське нутро того часу, показуючи його поза зовнішніх прикрас. Картинагідна, дія не нудна, гарна гра акторів, добрі музичне оформлення та режисерська робота. Єдиним незначним недоліком, ймовірно, є передбачуваність, оскільки фільм старанно слідкує за літературним першоджерелом.Загалом - варто переглянути.