Рецензии на фильмы и сериалы

aleksandr.fedorov
Рецензий: 206
Непоказовий, європейський прохідник.
Свою режисерську роботу французька сценаристка Аліс Вінокурприсвятила посттравматичному синдрому ( нібито), що допікає багатьом колишнім солдатам. "Меріленд", котрий чомусь вийшов у прокат під назвою "Тілоохоронець".
Головний герой фільму не говорить багато, зате усвідомлює, що параноя параноєю, а охороняти дружину ліванського бізнесмена виявляється не таким вже й безневинним заняттям. Маттіас Шонартс, нарешті, з другорядних ролей виступив на перший план. Він, досить,... Читать полностью
Свою режисерську роботу французька сценаристка Аліс Вінокурприсвятила посттравматичному синдрому ( нібито), що допікає багатьом колишнім солдатам. "Меріленд", котрий чомусь вийшов у прокат під назвою "Тілоохоронець".
Головний герой фільму не говорить багато, зате усвідомлює, що параноя параноєю, а охороняти дружину ліванського бізнесмена виявляється не таким вже й безневинним заняттям. Маттіас Шонартс, нарешті, з другорядних ролей виступив на перший план. Він, досить, переконливо передав образ колишнього солдата і саме на ньомусконцентровано основну увагу у "Меріленді". Від героїніДайан Крюгерпротягом усього перегляду чогось очикуєш, якогось несподіваного повороту, можливо, але нічого цікавого вона стрічці не додає.
Кінокартина могла би бути непоганим трилером, але цього не сталося, до того ж, у фіналі все швидко згасає і ніби втрачається повна розв'язка. Ні сюжетна лінія недбалих поривів Вінсента до своєї клієнтки, ні сама історія взагалі не доходить до бажаної кульмінації, де б знайшлися якісь дієві ходи. Хтось намагається назвати це французьке кіно авторським, але ні, воно просто не пропрацьоване належним чином. Є двоє людей, котрих разом звели обставини, і вони тримаються один за одного поки потребують ті ж обставини: він, щоб знайти хоч якийсь сенс у житті, вона, щоб вижити та захистити свого сина.
Загалом, "Тілоохоронець" Вінокур приверне увагу небагатьох глядачів, по тій простій причині, що не містить жодного чинника успіху.
6 / 10
shakler
Рецензий: 1
Это не сериал а пропаганда.
Весь сериал посвящен пропаганде того как класно жить под постоянным присмотром (в т.ч. ИИ). Как это спокойно, безопасно, одиноковое образование, могу быть геем, защита персональных данных (только кто вообще просил чтобы ктот о собирал мои персональные данныеи для вида меня спрашивать могут ли их обрабатывать. А на практике я теперь не могу установить некоторые проги где есть только один вариант дать согласие на обработку персональных данных - отказываешься не устанавливай) и тп, там везде... Читать полностью
Весь сериал посвящен пропаганде того как класно жить под постоянным присмотром (в т.ч. ИИ). Как это спокойно, безопасно, одиноковое образование, могу быть геем, защита персональных данных (только кто вообще просил чтобы ктот о собирал мои персональные данныеи для вида меня спрашивать могут ли их обрабатывать. А на практике я теперь не могу установить некоторые проги где есть только один вариант дать согласие на обработку персональных данных - отказываешься не устанавливай) и тп, там везде работает честный персонал который хочет чтобы все вышло и все было по честному со всеми. Забота о всех и каждом.
Только это утопия которой не бывает. Крупоный капитал хочет полный контроль и подчинение населения для получения полной власти над людьми (и тогда с людей будут 7 шкур задешево снимать). Другими словами управляемые и в полном подчинении рабы. Привычки и методы не изменились со времен рабовладельчества. Капитал всегда эксплуатировал и угнетал народ. А с новыми технологиями можно даже теперь рабство вернуть под видом новых идей безопасности и тп. США организовав у себя взрывы на башнях близнецах чтобы под видом защиты и борьбы с терроризмом ограничитьи свободы своих людей.
А этот сериал постепенная и мягкая пропаганда как это все классно, чтобы люди легче все это вопсриняли. Такие вещи продвигают иногда десятилетиями до их внедрения. как например отказ по миру от наличных денег и переход к безналичным, а теперь будут продвигать цифровые где одним нажатиям твои деньги можно заблокиовать и тогда ты полностью во власти своих хозяйвов - олигархов и их ставленных президентов. В китае еже есть 15 минутные города. В гугле полно инфы.
А в реальности будет как с атомной бомбой. Когда ее разрабатывали рассказывали что это для защиты а потом раз и уничтожили 2 мирных горрода с огромным количеством обычных людей. Так и с ИИ будет. Мягко будут стлать да спать будет так жестко как уже не было давно с момента как изчезло рабство. Только раньше рабов кормили хазяйва а теперь будь добр выживай сам или сдохни.
Потому или этому бороться или будем жить как скот.

5 / 10
OlgaW
Рецензий: 6
Плохо
На кого это рассчитано, даже сложно представить. Зато очевидным становится ответ на вопрос, почему русское кино давно не то что не конкурентноспособно, а в подавляющем большинстве просто беспомощно. Почему на экране нет лиц хотя бы в малой мере способных сравниться с Тереховой или Самойловой, или Дорониной.
Потому что такие студенты теперь и их преподаватели, видимо, как в этом произведении показано. Все на одно лицо, все с одинаковыми, не умными и не интересными репликами.С запредельным... Читать полностью
На кого это рассчитано, даже сложно представить. Зато очевидным становится ответ на вопрос, почему русское кино давно не то что не конкурентноспособно, а в подавляющем большинстве просто беспомощно. Почему на экране нет лиц хотя бы в малой мере способных сравниться с Тереховой или Самойловой, или Дорониной.
Потому что такие студенты теперь и их преподаватели, видимо, как в этом произведении показано. Все на одно лицо, все с одинаковыми, не умными и не интересными репликами.С запредельным гонором рассуждающие о "великом ". Печально. Нечего здеь смотреть. Включила только потому что какой то европейский фильм помню с таким названием. Даже название свое придумать фантазии не хватило у этих творческих личностей
1 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 206
Романтика у категорії heavy.
В оригіналі кінокартина Крістіана Діттера має назву "Як бути самотньою" і те, що для прокату її перейменували на "В активному пошуку", частково перекреслює головний посил фільму. Адже основна тема цих любовних пригод чотирьох нью-йоркських жінок полягає у тому, щоб знайти себе у відносинах та поза ними.
Отже, головна героїня Еліс залишає позаду стосунки і переїжджає у велике місто, щоб почати з "нового аркушу". Але, натомість, потрапляє у вир змінюючих один одного хлопців, тобто блядства, що,... Читать полностью
В оригіналі кінокартина Крістіана Діттера має назву "Як бути самотньою" і те, що для прокату її перейменували на "В активному пошуку", частково перекреслює головний посил фільму. Адже основна тема цих любовних пригод чотирьох нью-йоркських жінок полягає у тому, щоб знайти себе у відносинах та поза ними.
Отже, головна героїня Еліс залишає позаду стосунки і переїжджає у велике місто, щоб почати з "нового аркушу". Але, натомість, потрапляє у вир змінюючих один одного хлопців, тобто блядства, що, на диво, ще й приносить їй страждання. Втім, вдало знаходиться втішаючий аргумент у вигляді переконання - якщо вже потрапила одна до величного Нью-Йорку, то повинна не втрачати ані хвилини та протестувати якомога більше партнерів.
Виконавиця головної ролі Дакота Джонсон, усіма силами, намагається продемонструвати свої акторські здібності. Але, якщо хтось і не дозволяє стрічці повністю скотитися домелодрами, так це нова подруга героїні - Робін, яку взяла на себе Ребел Вілсон, харизма котрої відповідає її вазі.Четвірку самотніх жінок замикають емансіпованаЛеслі Манн та одержима заміжжям Елісон Брі.
Отже, фільм "В активному пошуку" з іронією підходить до відносин між жінками та чоловіками, помилок, що їх супроводжують, та безладних статевих стосунків. Правда, основний посил, котрий наполягає на загальній гармонії, значну частину картини губиться, з'являючись лише на початку та у кінці.Так що перед глядачами постає чергова, нехай і часом весела, американська, вірніше нью-йоркська, комедійна мелодрама, котрих достатньо на екранах.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 206
Мінус бал за згасання динаміки.
Насамперед треба згадати, що студія "DreamWorks Animation" подарувала глядачам безліч чудових мультфільмів. Серед них і анімація "Кунг-фу панда", представлена вже третьою частиною. Перша історія була дуже цікавою та захоплюючою. Не дивно, що успіх дав поштовх для створення продовжень.
У черговому епізоді Воїну Дракона, тобто панді По, належить битися не тільки з колишнім соратником, а й більше дізнатися про самого себе та про своє призначення. І от тут з'являється питання -навіщо було... Читать полностью
Насамперед треба згадати, що студія "DreamWorks Animation" подарувала глядачам безліч чудових мультфільмів. Серед них і анімація "Кунг-фу панда", представлена вже третьою частиною. Перша історія була дуже цікавою та захоплюючою. Не дивно, що успіх дав поштовх для створення продовжень.
У черговому епізоді Воїну Дракона, тобто панді По, належить битися не тільки з колишнім соратником, а й більше дізнатися про самого себе та про своє призначення. І от тут з'являється питання -навіщо було закручувати сюжет навколо енергії ци та потойбічного світу у мультфільмі 6 ? Скоріш за все, такі моменти залишилися незрозумілими для молодших глядачів. Та ще би нічого, якщо би ці рішення не були би у збиток, звичного за попередніми частинами, гумору та кумедності. Адже, обходитися в уподобаному фільмі одною милотою - не зовсім вдалий крок з боку авторів. Втім, чого вистачає у мультфільмі, так це торжества добра та тріумфу моралі.
Отже, занадто багато надій на третю частину "Кунг-фу панда" покладати не варто. Тенденція пригод збереглася, але динаміка та жарти просіли, що робить продовження, не властиво для франшизи, нуднуватим. Залишаються сподівання на те, що черговий сіквел реабілітує історію вподобаних персонажів.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 206
Яскравий контраст молодості з досвідченістю.
У свій час казали, що роман початківиці фотографа та старшоїжінки, що перебуває у непростих сімейних стосунках, окреслений у стрічці "Керол" та втілений Руні Марою та Кейт Бланшетт, наробив чимало галасу та, навіть, зумів підкорити серця деяких глядачів та критиків, і, у результаті, принести цілих 6 номінацій на "Оскар". Та чи була насправді екранізація Тодда Хейнса настільки зворушливою та привабливою.?
Все почалося з роману американської письменниціПатриції Хайсміт "Ціна солі", що і ліг в... Читать полностью
У свій час казали, що роман початківиці фотографа та старшоїжінки, що перебуває у непростих сімейних стосунках, окреслений у стрічці "Керол" та втілений Руні Марою та Кейт Бланшетт, наробив чимало галасу та, навіть, зумів підкорити серця деяких глядачів та критиків, і, у результаті, принести цілих 6 номінацій на "Оскар". Та чи була насправді екранізація Тодда Хейнса настільки зворушливою та привабливою.?
Все почалося з роману американської письменниціПатриції Хайсміт "Ціна солі", що і ліг в основу "Керол", зусиллями сценариста Філліса Наджі, котрий, власне, розкопав, невластивий для бібліографії авторки, драматичний твір. А Хейнс разом з двома чудовими актрисами зумів вдихнути у цю історію екранне життя.
З першого знайомства, працівниці універмагу Терез з багатою пані Керол, стають очевидними їх уподобання та, у наслідку, наміри останньої. В їх спілкуванні присутній легкий флірт, свідомий для Керол, натомість експериментальний для Терез.
Кейт Бланшетт виразно магнетична в образі, набагато більшому, ніж просто сумуючої багатої дами. Вона намагається боротися з собою, з чоловіком, з суспільством, здатним засудити та позбавити її прав на доньку за роман із жінкою. Руні Мара не менш чарівна у відносній простоті переданої нею героїні, що контрастує з яскравістю партнерки. Непогано зіграла подружку КеролСара Полсон. Запам'ятався Кайл Чандлер у образі зневіреного чоловіка досвідченої лезбіянки.
Отже, з одного боку - Хейнс, за допомогою оператора Едварда Лахмана, зняв дуже інтимний фільм, вхопивши дух та шарм 50-х. З іншого - роман Керол та Терез розвивається невиправдано повільно, драматизм відносин є прямим наслідком навмисних дій персонажів, а доросла, можливо "справжня", любов відверто затьмарена маніпуляціями більш досвідченої героїні. Так що, весь галас навколо картини обгрунтований, приблизно, відсотків на 30-40, втім, як завжди у кінематографічному бомонді...
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 206
Гостросюжетна байка.
Не для кого не є таємницею той факт, що Дуейн Джонсон - це актор певного амплуа. Фільми з його участю, звісно, відрізняються за якістю - серед них є посередні, прохідні, цілком непогані та навіть оригінальні. Так от, "Faster", навряд чи, зміг вийти за межі перших двох.
Герой Джонсона виходить з вязниці з чіткою метою помсти. Початок реалізації цього плану активує ще двох ключових персонажів - "Копа" та "Кілера" Особливістю характерів діючих образів стала наявність у... Читать полностью
Не для кого не є таємницею той факт, що Дуейн Джонсон - це актор певного амплуа. Фільми з його участю, звісно, відрізняються за якістю - серед них є посередні, прохідні, цілком непогані та навіть оригінальні. Так от, "Faster", навряд чи, зміг вийти за межі перших двох.
Герой Джонсона виходить з вязниці з чіткою метою помсти. Початок реалізації цього плану активує ще двох ключових персонажів - "Копа" та "Кілера" Особливістю характерів діючих образів стала наявність у кожного своєї "залежності", будь то жага помсти, тіньове життя чи амбітний спортивний інтерес, продиктований розладом. І кожний стоїть перед вибором - позбутися її та нормально жити чи продовжити та погано закінчити... Кульмінацією виступить сцена у церкві, де головні героїв приймуть свої рішення.
Стрічка "Faster" блище тяжіє до жанру кримінального трилеру, хоча наявні сюжетні дірки та пафосність більше були би прийнятними для нуару. Натомість, візуальний бік фільму виглядає непогано, операторська робота є прийнятною та і музичний супровід доцільний.
У складі акторів, окрім самого Джонсона, присутні Біллі Боб Торнтон, що зіграв копа-наркомана, Олівер Джексон-Коен у ролі нарцистичного кілера, а також Мун Бладгуд та Карла Гуджино.
В цілому, "Faster"-"Шидше кулі"-"Нещадний" вийшов би непоганим кримінальним нуаром, бо для трилера має достатньо недоліків та і сюжет рясніє, відірваними від реальності, дивностями. Для шанувальників актора Дуейна Джонсона та низькоінтелектуального кіно - те що треба.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 206
Пекельний колега Санти.
Одного разу вже посміявшись над шанованим американським святом, режисер Майкл Догертівирішив взятися за наступне, котре, щоправда, не зовсім асоціюється із жанром жахів. Різдво, у своєї традиційній інтерпретації вже трохи набридло, чи не так.? У "Крампусі" на глядача очікує кардинально інший святковий сценарій, що включає у себе демонічного антипода Санти Клауса, що прийшов, разом з огидно-кумеднимиіграшками-вбивцями, продемонструвати наслідки зневіри у "магію Різдва".
Родина, з котрою... Читать полностью
Одного разу вже посміявшись над шанованим американським святом, режисер Майкл Догертівирішив взятися за наступне, котре, щоправда, не зовсім асоціюється із жанром жахів. Різдво, у своєї традиційній інтерпретації вже трохи набридло, чи не так.? У "Крампусі" на глядача очікує кардинально інший святковий сценарій, що включає у себе демонічного антипода Санти Клауса, що прийшов, разом з огидно-кумеднимиіграшками-вбивцями, продемонструвати наслідки зневіри у "магію Різдва".
Родина, з котрою знайомить комедійний хоррор, є втіленням усього, що тільки може дратувати у родичах, додайте до цього декілька неврівноважених дітей, тітоньку-алкоголічку та німецьку мовчазну бабусю. Тут і без монстра не зовсім затишно. Основних гравців втілили Тоні Коллетт, Адам Скотт, характернийакторДевід Кокнер та Еллісон Толман.
Початок оповіді, за великим рахунком, шаблонний, але досить швидко все виходить з-під контролю: починається жахлива снігова буря і, незабаром, прибуває найцікавіший герой цієї історії - Крампус, котрий, треба визнати, вийшов колоритним персонажем, цілком придатним, щоб влаштувати пекло на свято.
Отже, "Крампус" - неординарний різдвяний фільм, акцентований більше на хоррор, ніж на комедію, але і посміятися над дурістю та безвідповідальністю героїв буде можливість. Не рекомендується дивитися з занадто малими дітьми, оскільки стрічка має достатньо моментів, від котрих і деякі вразливі дорослі можуть трохи підпустити. Але тих, хтошукаєбільш гострих відчуттів від традицій, стрічка цілком може розважити.
7 / 10
Наверх